Полуденні мережі (1943)

Оригінальний, безсловесний і майже містичний короткометражний фільм «Полуденні мережі / Meshes of the Afternoon» (1943) створено Майєю Дерен та Олександром Гамідом. Тривалістю близько 14 хвилин, він занурює глядача у моторошний лабіринт підсвідомого: побутові предмети — ключ, нож, дзвінкий телефон — набирають містичного значення, повторюючись у звивистих колах фрагментованої реальності. Головна героїня веде переслідування загадкової фігури в капюшоні з дзеркальним обличчям — вона як відображення тривоги, що незабаром обертається кошмаром . Завдяки експериментальній операторській техніці — креативному монтажу, нестандартним ракурсам і повільному руху — реальність і сон межують настільки щільно, що неможливо сказати, де — пробудження, а де — смерть. Це кіно-психодрама, візуальний вірш, який став культовим в американському аванґардному кіно й мав величезний вплив на наступні покоління режисерів.